Меню
Остання редакція: 07 вересня 2017

Історія розвитку кафедри

 

Підготовкою фахівців з технології зберігання і переробки плодів та овочів Уманський національний університет садівництва займається з часу його заснування. Вже в перші роки після переїзду з Одеси до Умані (1859 р.) у Головному училищі садівництва було створено плодоовочеву базу і на її основі – технологічну лабораторію. В ній під керівництвом академіка В.В. Пашкевича, який працював в училищі з 1885 до 1892 року, викладачі разом із учнями розробляли технологію виробництва плодово-ягідних вин, соків, різноманітної  продукції, консервованої цукром, сушених плодів. На основі отриманих результатів наукових і виробничих експериментів в училищі був побудований перший в Росії цех плодово-ягідних вин, вироблених за  новими технологіями. В період з 1906 до 1911 року було виготовлено 26637 пляшок вина, головним чином, десертного.

Технологічна переробка плодів та овочів набувала все більшої актуальності у суспільстві, тому навесні 1910 року Департамент Землеробства запропонував влаштувати конкурс різних типів сушарок для плодів та овочів на базі Царициного саду (Софіївки), що був навчально-виробничим підрозділом Уманського училища садівництва і землеробства. З цією метою було побудоване приміщення для їх випробування та окремо для сушарки “постійного” типу. Одна з таких ще діяла до 1980 року. Дослідження розпочались влітку 1912 року під керівництвом старшого спеціаліста В.Л. Івановського, який опублікував результати проведеної роботи у виданні “Испытание плодовых и овощных сушилок при Уманском Училище Садоводства и Земледелия летом 1912 года”.

Експериментальні дослідження з питань технології переробки сільськогосподарської сировини були відновлені після закінчення громадянської війни. Так, у 1921 році М.Є.Сафроновим розпочата робота лабораторії виноробства, а С.П. Таранюком – лабораторії переробки плодів і овочів. Значну увагу налагодженню цих процесів приділяв С.С. Рубін, який у той час завідував у технікумі галуззю садівництва. У 1923–1924 роках він у виробничих умовах провів дослідження, що мали на меті виявити плоди найбільш придатних сортів слив для виготовлення повидла.

У 1924–1925 роках студенти Є.Я. Калашников, К.В. Васильєв, Ю.А. Ревенко під керівництвом М.Є. Сафронова вивчали питання плодово-ягідного виноробства, зокрема придатність винних дріжджів для сусел з різних сортів плодових і ягідних культур. Друга група студентів (А.І. Корабльов, Н.І. Березницька,  О.А. Прикоп) вивчала (1925–1926 роки) біологічні процеси зниження кислотності вин та сусел.

Восени 1926 року лабораторії М.Є. Сафронова та С.П. Таранюка були об’єднані і стали основою для створення кафедри технології зберігання і переробки плодів та овочів, яку очолив учень відомого професора Ф.В. Церевітінова доцент В.В.Сицінський. Окрім того, він організував широку мережу пунктів, де виготовляли сульфітовані напівфабрикати з суниці та солені корнішони, що реалізовувались за кордон.

У 1929 році на базі Уманського технікуму було створено сільськогосподарський інститут, а в 1931 статус його змінився на Уманський плодово-ягідний інститут, де одним із факультетів був технологічний. Його деканом обрали випускника Уманського технікуму С.С. Рубіна, а кафедрою завідував В.В. Сицінський, який вів курси з холодильної справи та технології консервування плодів і овочів. Курс загальної технології читав професор К.І.Попіль. В цей час на кафедрі працювали доцент М.С. Гросман, старші викладачі Т.С.Бачинський, М.І. Чигринцев, інженер А.А. Корнильов.

У 1934 році Уманський плодово-ягідний інститут реорганізовується у плодоовочевий. У зв’язку з цим студентів технологічного факультету було переведено до Київського інституту харчової промисловості. Всього в інституті було підготовлено і випущено 72 спеціалісти-технологи.

У повоєнні роки кафедрою завідував і вів курс сільськогосподарської технології доцент А.І. Корабльов. У 1949 кафедру технології було реорганізовано в кафедру сільськогосподарської технології та органічної хімії, а в 1955 році вона була з’єднана з кафедрою хімії. Очолював її хімік за фахом доцент І. М. Демченко. В цей час на кафедрі, окрім хіміків, працювали технологи: доцент А.І. Корабльов, старші викладачі Б.С.Трофіменко, В.О. Ніколаєвський, О.К. Харитонов, старший лаборант О.П. Навроцька і лаборант С.Г.  Ушибишев. У кінці 60 років при плодоовочевому факультеті відкривається спеціалізація з підготовки фахівців з технології зберігання і переробки плодів та овочів. Для цього у січні 1970 року на кафедру були запрошені кандидат  с.-г. наук В.М. Найченко і дещо пізніше доцент М.Г. Панасюк. В квітні 1970 року була створена відокремлена кафедра технології зберігання і переробки плодів та овочів, яку очолив спочатку виконуючий обов’язки старший викладач В.О. Ніколаєвський, а пізніше доцент М.Г. Панасюк. Після його смерті (1972 р.) кафедрою  до 1990 року керував запрошений до вузу професор В.В.Скрипник.

Після захисту докторської дисертації (1989 р.) завідувачем кафедрою було обрано В.М. Найченка (1990-1999 рр.). З 1999 року, тоді ще Уманській державній аграрній академії, почали готувати фахівців за спеціальністю “Технологія зберігання, консервування та переробки плодів і овочів”. З 1999 р. кафедрою завідував доцент В.В. Заморський (до 
2003 р), потім доцент   Г.С. Гайдай (2003-2006 рр.). В ці роки на кафедрі працювали доценти (нині доктори с.-г. наук) Н.М. Осокіна, А.Ю. Токар, доцент В.В. Воєводін, старші викладачі М.К. Дедікова, Р.В. Бабешко, старші лаборанти Н.Е. Безугла, В.М. Заволока, Л.М. Коларькова, лаборанти А.В. Новікова, М.А. Вівчарук, Л.Ю. Матенчук. В 2007 році кафедру розділили на дві – кафедру “Технології зберігання і переробки плодів та овочів” і “Технології зберігання і переробки зерна”. Кафедру “Технологія зберігання і переробки плодів та овочів” очолив кандидат технічних наук В.М. Гіджеліцький (2006-2008 рр.), а з 2008 року завідувачем кафедри була обрана професор (нині доктор с.-г. наук)  А.Ю. Токар.

У даний час на кафедрі працюють: проф. А.Ю. Токар, проф. В.М. Найченко, доценти І.Л. Заморська, О.В. Василишина,  І.В. Гайдай, К.В. Калайда, Л.Ю. Матенчук, старші викладачі  З.М. Харченко, А.В. Заболотна, А.О. Чернега, викладачі Пиркало В.В.,  Волкова Т.В.С.С. Миронюк, ст. лаборанти Т.С. Білас, лаборанти  Г.П. Нестеренко та О.Ю. Юшина.

З організацією і відкриттям кафедри (1970 р.) пожвавилась інтенсивність не тільки навчальної і методичної роботи, а й наукової. Дослідження проводили в двох основних напрямках: перший – “Розробка сучасних технологій зберігання плодів”, науковий керівник доцент, а з 1990 року професор В.М. Найченко; виконавці аспіранти Г.С. Гайдай, Н.М. Осокіна, О.В. Мельник, В.В. Скрипник і здобувачі А.Ю. Токар та О.В. Яцух; другий – “Розробка технології виробництва плодово-ягідних вин”– науковий керівник професор В.В. Скрипник, старший викладач В.О. Ніколаєвський і пізніше до цієї тематики приєдналась А.Ю. Токар, яка в подальшому стала керівником цієї теми.

Для виконання науково-дослідної роботи викладачів, аспірантів, студентів під керівництвом доцента В.М. Найченка був побудований науково-виробничий комплекс, що включав:

  • холодильний цех з розміщених в ньому чотирьох автономних холодильних камер, де в автоматичному режимі за допомогою терморегуляторів точно підтримувались задані температури;
  • розроблено оригінальну установку для створення і підтримання різних газових сумішей в контейнерах власної конструкції;
  • автоматичну установку для вивчення можливості зберігання плодів при зниженому тиску;
  • розроблено прилад для дистанційного контролю за роботою компресорів, а також режиму зберігання в холодильних камерах.

До комплексу входили також змонтовані біохімічна, біофізична (чехословацького виробництва) та фото лабораторії, де вивчали товарні, фізичні, хімічні, біохімічні, фізіологічні, анатомічні властивості плодів.

У цих же лабораторіях та винному підвалі (реконструкція якого була зроблена під керівництвом професора В.В. Скрипника) проводили дослідження з технології виробництва плодово-ягідних вин.

Наукові розробки викладачів кафедри технології були відомі не тільки в нашій країні, але і за її межами. Так, ще в 1914 році на ювілейній Міжнародній виставці садівництва в Петербурзі експонати з технологічної переробки плодів та овочів, представлені Уманським училищем садівництва і землеробства, були удостоєні Малої золотої медалі.

У 1961 році плодоягідні вина, представлені А.І. Корабльовим і В.О. Ніколаєвським на ВДНГ СРСР, теж відзначені Малою золотою медаллю, а учасники виставки нагороджені бронзовими медалями.

У 70-80 роки минулого століття за консультаціями та під керівництвом доцентом 
В.М. Найченка були проведені дослідження зі зберігання свіжих плодів сливи (Г.С. Гайдай), черешні (В.В. Скрипник), чорної смородини (Н.М. Осокіна), яблук (О.В. Мельник та 
О.В. Яцух), агрусу (А.Ю. Токар). Дещо пізніше під керівництвом доцента 
Г.С. Гайдая  аспірант І.Л. Заморська проводила дослідження із зберігання суниці.

За результатами наукових розробок із технології і методики досліджень зі зберігання плодів було отримано 4 авторські свідоцтва на винаходи і 8 посвідчень на раціоналізаторські пропозиції, а також технічні умови та технологічну інструкцію на виготовлення консервів “Пюре українські”. Всі  аспіранти і здобувачі своєчасно захистили дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук.

На основі результатів досліджень оригінальних розробок були видані рекомендації і методичні матеріали “Рекомендації по тривалому зберіганню плодів сливи і чорної смородини” (МСГ УРСР), “Длительное хранение плодов сливы” (МСХ СССР), “Хранение сливы и черной смородины в холодильниках” (ВДНХ УССР,  МСХ СССР) та інші.

Результати роботи доповідалися на CVI міжнародному конгресі Інституту холоду (Париж, 1983), на CCIII міжнародному конгресі  з садівництва (Рим, 1991), на міжнародному Українсько-австрійському симпозіумі (Львів, 1996), на міжнародній науковій конференції із садівництва (Краків, 1996); на розширених засіданнях секції ДКНТ СРСР “Біохімія і технологія зберігання соковитої сировини” (Москва 1972, 1973, 1981, 1986), на пленумах ВАСГНІЛ (Москва, 1979, 1980, 1984); головному управлінні садівництва, виноградарства, чаю і субтропічних культур Міністерства сільського господарства СРСР (Москва, 1966, 1979); ВНДІКП і СТП Мінхарчопрому СРСР (Москва, 1980); лабораторії імунітету рослин інституту біохімії ім. Баха (Москва, 1980) та інших установах.

Експонати (свіжі плоди сливи, чорної смородини, фруктани) демонструвалися на ВДНГ СРСР (1979, 1980), на ВДНГ УРСР (1967, 1983). Республіканським виставкомом наукова робота В.М. Найченка відзначена медаллю і дипломом.

В наступні роки О.В. Мельник, Н.М. Осокіна (науковий консультант В.М. Найченко) і А.Ю. Токар (науковий консультант О.М. Литовченко) захистили докторські дисертації і обрані професорами та керівниками профілюючих кафедр. В цілому на кафедрі підготовлено і захищено 4 докторських і 7 кандидатських дисертацій.

Керування другим науковим напрямком до приходу на кафедру проф. 
В.В. Скрипника, здійснював доцент А.І. Корабльов, а виконавцем був старший викладач 
В.О. Ніколаєвський, що розробив новий спосіб дифузного спиртування вин, на який отримав авторське свідоцтво. Крім того, ним виділена високопродуктивна раса дріжджів Уманська 8/16.

За результатами проведених досліджень з питань виноробства професором 
В.В. Скрипником була запропонована технологія виготовлення алкогольного продукту, якому автор дав назву “Фруктани”. Ця технологія захищена авторським свідоцтвом.

Продовжувачем справи проф. В.В. Скрипника стала доцент А.Ю. Токар, яка розробила технологію і рецептури некріплених червоних купажних плодових вин з використанням яблучних, вишневих, агрусових, малинових, чорносмородинових, йоштових, грушевих і бузинових виноматеріалів. Під її керівництвом працював В.Д. Каричковський, який у 2006 році захистив кандидатську дисертацію, і продовжує працювати М.А. Щербак. Під керівництвом проф. О.М. Литовченка виноробством займалися О.В. Локванець, 
О.В. Орел, І.В. Гайдай, яка у 2013 році захистила кандидатську дисертацію. Результати цих розробок оформлені у вигляді п’ятьох технологічних інструкцій, затверджених Міністерством аграрної політики України. Зразки плодових і плодово-ягідних вин, представлені на Міжнародних конкурсах,  отримали    5 золотих, 4 срібних медалі і один диплом за зовнішнє оформлення продукції.

На 22-й Міжнародній агропромисловій виставці “АГРО - 2010” в номінації “За випуск продукції з натуральних компонентів, яка відповідає смаку вимогливого споживача” продукція, розроблена на кафедрі технології зберігання і переробки плодів та овочів, нагороджена Золотою медаллю. Окрім того, викладачами кафедри розроблені і затверджені 5 національних стандартів з технології зберігання плодів: В.М. Найченком – чотири, І.Л. Заморською – один, В.Д. Каричковським – один на свіжі плоди йошти; К.В. Калайда – один на свіжі плоди актинідії, на продукти переробки А.Ю. Токар – один стандарт організацій України. Одержані 20 патентів на корисну модель (наукова робота проведена у співавторстві) в тому числі: В.М. Найченко – шість,  А.Ю. Токар – одинадцять, О.В. Василишиною – п’ять, К.В. Калайда – чотири, І.В. Заморською, Л.Ю. Матенчук – по два, О.В. Яцухом, І.В. Гайдай, О.В. Орлом, З.М. Харченко – по одному.

А.І. Корабльовим, Б.С. Трофіменко, М.Г. Панасюком, В.О. Ніколаєвським у 1966 році видано навчальний посібник “Технологія сільськогосподарських продуктів”.

В.В. Скрипник підготував і видав посібник “Фруктани” (1991). В.М. Найченко у 1982 році видав книгу “Длительное хранение плодов” (у співавторстві); у 1999 році 
В.М. Найченком підготовлено і видано підручник для студентів вузів “Технологія зберігання і переробки плодів та овочів з основами товарознавства”. У 2007 році вийшло друге видання цього підручника. У 2001 році вийшов навчальний посібник “Практикум з технології зберігання і переробки плодів та овочів з основами товарознавства” (автор В.М. Найченко). У 2010 році у співавторстві В.М. Найченко і І.Л. Заморська підготували і випустили навчальний посібник “Технологія зберігання і переробки плодів та овочів”.

О.М. Литовченко і А.Ю. Токар підготували і видали підручник для студентів вузів “Виноробство із плодів та ягід” (2007 рік), який у 2011 році відзначено премією ім. 
Г.Г. Валуйко.

Викладачами кафедри регулярно публікуються наукові статті і видаються методичні розробки, зокрема проф. В.М. Найченком – більше 180, проф. А.Ю. Токар – більше 100, доцентом  І.Л. Заморською – 20.

За плідну наукову роботу і підготовку наукових кадрів проф. В.М. Найченко був обраний академіком Міжнародної академії холоду (м.Одеса) та академіком АН вищої освіти України (м. Київ), А.Ю. Токар – академіком АН вищої освіти України ( Київм).

У 2011, 2012 та 2013 роках на 23-й, 24-й та 25-й міжнародних агропромислових виставці «Агро-2011», «Агро-2012» та «Агро-2013» кафедра технології зберігання і переробки плодів та овочів нагороджена Золотими медаллями в номінації “За розробку високоякісної продукції із натуральної сировини”, «За розробку та впровадження високоякісних консервованих продуктів функціонального призначення» та диплом «За активну участь у представленні експозиції навчального закладу на ХХV-ій Міжнародній агропромисловій виставці «Агро-2013»».

Нині навчальну і наукову роботу продовжують всі викладачі, аспіранти, здобувачі, на кафедрі щороку готують біля 50 спеціалістів і магістрів напряму “Харчові технології та інженерія” спеціальність “Технологія зберігання, консервування та переробки плодів і овочів” за денною та заочною формою навчання. Випускники кафедри технології зберігання і переробки плодів та овочів користуються заслуженим авторитетом і працюють у різних галузях  сільського господарства, харчової промисловості – керівниками консервних, винних, сокових заводів, головними технологами, начальниками цехів, технологами на плодо- й овочесховищах, товарознавцями, в лабораторіях та інших підприємствах.

Останні новини

Всі новини